Використання донорської крові

П    Плазмаферез   

        Плазмаферез – це сучасний метод швидкого та ефективного очищення крові від токсинів (як екзогенних - тих, що надійшли із зовні, так і ендогенних — тих, які творились у самому організмі внаслідок порушення обміну речовин), який застосовується при лікуванні хвороб різних органів та систем. Іншими словами, це видалення частини плазми крові з організму.

    Плазмаферез являє собою редуковану процедуру плазмаобміну (терапевтичний плазмаобмін — thrapeutic plasma exchage, TPE). Якщо при плазмаобміні за одну процедуру повністю замінюється один об'єм циркулюючої плазми пацієнта, то при плазмаферезі зазвичай видаляють не більше 30% плазми. Звичайно, ефективність плазмаферезу нижча за плазмаобмін. Проте, це компенсується значно нижчою ціною, оскільки при плазмаобміні проводять повне заміщення втраченого білку розчинами альбуміну та свіжезамороженої плазми. У випадку плазмаферезу кількість розчину альбуміну, яка необхідна для заміщення значно менша та у більшості випадків заміщення проводять лише фізіологічним розчином натрію хлориду.
        Загалом, при важких захворюваннях, які загрожують життю, перевагу слід віддавати плазмаобміну, а у неважких випадках можна застосувати плазмаферез.
        Процедура плазмаферезу триває 1,5-2 години. Кров з вени береться автоматично малими порціями. Потім вона пропускається через спеціальний фільтр, який відділяє від крові плазму, яка містить токсини та інші шкідливі речовини. Відфільтрована плазма подається в окремий контейнер, а очищена згущена клітинна маса крові змішується з ізотонічним розчином натрій хлориду та повертається в кровоносну систему пацієнта. Після процедури протягом доби організм виробляє нову чисту плазму, тим самим стимулюючи імунну систему. Необхідну кількість процедур визначає лікар, враховуючи вік та стан здоров'я пацієнта. Для повного очищення крові необхідно 3-5 процедур. Сеанси плазмаферезу або плазмаобміну зазвичай проводять через день. Інколи, у важких випадках, плазмаобмін проводять 2-3 дні поспіль.
Показання для застосування плазмаферезу
      Оскільки плазмаобмін/плазмаферез застосовують при багатьох захворюваннях, показання до нього визначає лікуючий лікар.
Загалом, відповідно до рекомендацій American Socieity for Apheresis (ASFA 2013) всі захворювання та стани при яких може застосовуватись плазмаобмін/плазмаферез розділені на 4 категорії.
До І категорії відносять стани, при яких плазмаобмін/плазмаферез належать до першої лінії терапії, тобто його ефективність доведена і він обов'язково повинен включатись до програми лікування (див. Таблицю 1).
      До ІІ категорії відносять захворювання та стани, при яких ефективність плазмаобміну/плазмаферезу остаточно не доведена або докази його ефективності обмежені і він застосовується, як терапія другої лінії, тобто за недостатньої ефективності стандартної терапії (див. Таблицю 2).
До ІІІ категорії належать хвороби, при яких ефективність плазмаобміну не доведено і рішення про його застосування приймається лікарем відповідно до індивідуальних особливостей перебігу захворювання в кожному конкретному випадку (див. Таблицю 3).
      До IV категорії належать захворювання при яких плазмаферез не ефективний або навіть шкідливий. До них належать: системний амілоїдоз, аміотрофічний латеральний склероз, інгібування факторів згортання крові, дераматоміозити або поліміозити внаслідок мутації МСР, гемолітико-уремічний синдром, атиповий гемолітико-уремічний синром, імунна тромбоцитопенія, POEMS синдром, псоріаз, люпус-нефрит.


    Побічні ефекти
Зрідка після процедури можуть виникнути запаморочення, нудота, оніміння кінцівок та слабкість. Зазвичай ці симптоми проходять дуже швидко.

 

Протипоказання для проведення процедури плазмаферезу:
-Виражена анемія
-Порушення згортання крові
-Постінсультний стан
-Виражена гіпопротеїнемія
-Гіпотензія
-Тромбоцитопенія

 

1. Стани, при яких плазмаобмін/плазмаферез є лікування першої лінії (категорія І)

 

Гостра запальна демієлінізуюча полінейропатія (синром Гієна-Барре), після внутрішньовенного застосування імуноглобуліну
ANCA-асоційований швикопрогресуючий гломерулонефрит (в т.ч. гранулематоз Вегенера, гранулематоз поліангіїтом)
Антитіла до гломерулярної базальної мембрани (синдром Гудпасчера)
Хронічна запальна демієлінізуюча полірадикулопатія
Сімейна гіперхолестеринемія
Фокальний сегментарний гломерулосклероз (релапс у нирковому трансплантаті)
Синром підвищенної в'язкості крові при моноклональних гаммапатіях (симтоматична або перед застосуванням ретуксимабу)
Трансплантація печінки несумісна за АВ0 з метою десенсибілізації або при відторгненні)
Міастенія гравіс (середнього ступеню важкості або важкого перебігу та перед тимектомією)
Парапротеїнемічні демієлінізуючі полінейропатії (IgG/IgA, IgM, множинна мієлома ІgG/IgA/IgM)
PANDAS (Педіатричні аутоімунні нейропсихіатричні розлади асоційовані з стрептококовою інфекцією), хорея Cіденгама
Трансплантація нирки, несумісна за АВ0 (десенсибілізація, відторгнення)
Трансплантація нирки, сумісна за АВ0 (десенсибілізація, відторгнення)
Тромботична мікроангіопатія обумовлена лікарськими засобами (тиклопідин, клопідогрель, циклоспорин/такролімус)
Хвороба Вільсона (фульмінантний перебіг)
Атипічний гемолітико-уремічний синдром (мутація гена комплементу, антитіла до фактору Н)

 

2. Стани, при яких плазмаобмін/плазмаферез застосувується при недостатній ефективності стандартної терапії (категорія ІІ)

 

Кріоглобулінемія (важка, що супроводжується симптоматикою)
Гострий дисемінований енцефаломієліт
Аутоімунна гемолітична анемія (важкий перебіг)
Трансплантація серця (профілактика відторгнення, лікування відторгнення, десенсибілізація)
Антифосфоліпідний синдром (важкий перебіг)
Дилятаційна кардіоміопатія, ідіопатична (NYHA II-IV)
Трансплантація кісткового мозку, АВ0 несумісна
Міастенічний синдром Ламберта-Ітона
Трансплантація легень (відторгнення, бронхіоліт, облітеруючий синдром)
Множинний (розсіяний) склероз (гостре демієлінізуюче запальне ураження ЦНС, хронічний прогресуючий перебіг)
Мієломна нефропатія
Оптикомієліт (хвороба Девіка)
Гострі отруєння
Системний червоний вовчак (крім люпус-нефриту, при важкому перебігу)
Антитіла до потенціалозалежних калієвих каналів
3. Показання до плазмаферезу ІІІ категорії:

 

Атеросклероз, ревматизм
Цукровий діабет, автоімунний тиреоїдит, гіпертериоз
Гепатит, панкреатит, холецистит, коліт
Простатит, пієлонефрит
Фурункульоз
Бронхіальна астма, кропивниця, вазомоторний риніт, харчове несприйняття
Артрити різної етіології
Урогенітальні інфекції (хламідії, мікоплазма, герпес, цитомегаловірус)
Ожиріння
Клімакс
Стан після тяжких травм, опіків, алкогольних інтоксикацій, хіміотерапії, тривалої антибактеріальної терапії тощо.

 

Тромбоцити — для чого вони потрібні організму?

   Найбільше значення для організму людини тромбоцити мають при виникненні кровотечі, оскільки саме   вони відповідають за її зупинку за допомогою процесів:

  утворення тромбоцитарної пробки;

  утворення фібринового згустку прискореними темпами.

У місці поранення судини скупчуються кров'яні пластинки, з їх гранул виходять активні речовини. Зупинка   кровотечі відбувається не тільки за участю клітин крові, але і компонентів стінки посудини.

     Якщо виявлений низький рівень тромбоцитів, лікарі говорять про таку хворобу, як тромбоцитопенія. Це   захворювання стає частою причиною рясних місячних, утворення гематом, появи невеликих синців на   тілі,  раптово виникаючих кровотеч з носа. Якщо тромбоцитів в крові мало, це може спричинити інсульт і   навіть летальний випадок. Зменшення рівня тромбоцитів відбувається в нічний час, навесні. Для жінок     характерне зниження тромбоцитів при вагітності, менструаціях. Таке ж значення має дефіцит в продуктах харчування вітаміну В12 і фолієвої кислоти.

    

   При заготівлі концентрату тромбоцитів можна використовувати як мануальний метод, так і автоматичний. Метод тромбоцитаферезу (автоматичний) застосовують на більшій території України. Пояснюють це тим, що це найбільш оптимальний метод отримання концентрату тромбоцитів, за 70-90 хвилин на сучасних сепараторах від одного донора в закритому контурі можна отримати від 8 до 9 *10 тромбоцитів. Метод відрізняється автоматичним контролем за процесом розділення крові і можливими ускладненнями в процесі операції, високою ефективністю і безпекою операції, відносною нетривалістю.

Процедура тромбоцитаферезу в оптимальному варіанті потребує більшої участі донора чим звичайна здача крові. Вона займає два дні: в один день донор проходить обстеження, на другий - тромбоцитаферез. Після процедури тромбоцитаферезу термін відновлення тромбоцитів у донора 2 тижні.

Як проходить процедура здачі тромбоцитів?

При мануальному методі свої особливості. Цільну кров слід тримати при температурах від +20 ° C до +24 ° C до переробки на концентрат тромбоцитів або інші компоненти крові. Плазму з високим вмістом тромбоцитів відокремлюють центрифугуванням з цільної крові в межах 8 годин після флеботоміі. Концентрат тромбоцитів слід зберігати при температурі від +20 ° C до +24 ° C, постійно перемішуючи. Це важливо для запобігання агрегації тромбоцитів, що призводить до втрати їх життєздатності. Термін зберігання і умови транспортування розрізняються залежно від виду пластикового мішка (гемакон) для зберігання компонентів. Концентрат тромбоцитів, що зберігається при температурі від +20 ° C до +24 ° C, зберігає свої функції і життєздатність краще, ніж заморожений концентрат тромбоцитів. Якість гемакона в даний час дозволяє зберігати тромбоцити до п'яти днів, так як між контейнером і навколишнім середовищем відбувається газообмін, що підтримує рівень pH в компоненті, що є надзвичайно важливим для зберігання тромбоцитів.

 

      Тромбоцити — найдефіцитніший вид донорського компонента крові. Адже саме вони життєво необхідні під час лікування лейкозів, лімфом та інших важких захворювань крові. Хіміотерапія вбиває власні тромбоцити людини, а це значить, що без регулярних переливань тромбоконцентрату онкохворого пацієнта можна втратити. Під час курсу хіміотерапії пацієнту роблять від 5 до 15 переливань тромбоконцентрата. Здача тромбоконцентрату — це витратна за часом і непроста процедура, не кожен донор, який підходить по крові, зможе здати тромбоконцентрат, ці клітини неможливо заготовити про запас, бо донорські тромбоцити придатні до використання всього п’ять днів. Донорів тромбоцитів в світі називають gold blooded people, тому що цінність їх допомогою вище золота.